Редакційна політика


ПОГОДЖЕНО

 

Загальними зборами творчого колективу  Рівненської ОДТРК

 

 

Протокол №       від ________2007р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Наказом Державного комітету

телебачення і радіомовлення України

№______від _____________2007р.

 

Голова Комітету

                                         Е.А.Прутнік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ

Рівненської обласної державної телерадіокомпанії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Рівне

2007 р.

 

1. Загальні положення

 

1.1. Редакційний статут Рівненської обласної державної телерадіокомпанії (далі - Редакційний статут) розроблено відповідно до Закону України «Про телебачення та радіомовлення» на основі чинного законодавства України та погоджено загальними зборами Творчого колективу Рівненської обласної державної телерадіокомпанії (далі – Телерадіокомпанія) «_____»___________2007 р., протокол № _______.

1.2.     Редакційний статут визначає:

1.2.1. Порядок створення, діяльності та компетенцію Редакційної ради Телерадіокомпанії (далі - Редакційна рада).

1.2.2. Склад та компетенцію творчого колективу Телерадіокомпанії    (далі - Творчий колектив).

1.2.3. Особливості взаємовідносин Державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі - Держкомтелерадіо), Телерадіокомпанії та Творчого колективу щодо розподілу виробничих відносин та гарантій незалежності редакційної політики.

1.2.4. Взаємовідносини між владою та Телерадіокомпанією, а також  керівництва Телерадіокомпанії з іншими телерадіоорганізаціями і ліцензіарами аудіовізуальної продукції.

1.2.5. Засади редакційної політики Телерадіокомпанії.

1.2.6. Порядок внесення змін та доповнень до Редакційного статуту.

1.3. Положення цього Редакційного статуту поширюються та є обов’язковими до виконання для керівництва Телерадіокомпанії, всіх працівників Творчого колективу та Держкомтелерадіо. Всі особи, на яких поширюються та для яких є обов’язковими до виконання положення цього Редакційного статуту, повинні бути ознайомлені з його змістом.

 

2. Порядок створення, діяльність та компетенція Редакційної ради

 

2.1. Редакційна рада є наглядовим органом Телерадіокомпанії та входить до складу органів управління Телерадіокомпанії.

2.2. Метою діяльності Редакційної ради є:

а) здійснення контролю за дотриманням:

- положень Редакційного статуту;

- прав Творчого колективу;

- вимог щодо заборони цензури;

- вимог щодо розповсюдження конфіденційної інформації, інформації про насильство, злочини, специфічні групи населення, та іншої інформації,  перевірка якої здійснюється в рамках Закону;

- вимог невтручання в творчу діяльність Телерадіокомпанії, в тому числі Творчого колективу;

б) участь у розробці тематичного плану згідно з державним замовленням.

2.3. Редакційна рада створюється відповідно до Статуту Телерадіокомпанії та складається з 8 ( восьми ) осіб. З них четверо призначаються Держкомтелерадіо України і ще четверо обираються Творчим колективом Телерадіокомпанії.

2.4. Кожен член Редакційної ради має право в будь-який час вийти зі складу Редакційної ради за власним бажанням з обов’язковим повідомленням про це Держкомтелерадіо та Творчого колективу за 14 календарних днів до дати виходу.

У такому випадку Держкомтелерадіо та/або Творчий колектив призначають нового члена Редакційної ради замість вибулого протягом 45 календарних днів шляхом відкритого голосування.

2.5. До повноважень Редакційної ради належить:

2.5.1. Контроль за дотриманням членами Творчого колективу положень Редакційного статуту.

2.5.2. Контроль за дотриманням прав Творчого колективу.

2.5.3. Контроль за дотриманням вимог стосовно заборони цензури.

2.5.4. Контроль та нагляд за дотриманням вимог невтручання в творчу діяльність Телерадіокомпанії.

2.5.5. Внесення на розгляд Держкомтелерадіо питання про відсторонення від керівництва Телерадіокомпанії або його окремими підрозділами осіб, які порушували Редакційний статут та/або вимоги законодавства щодо прав членів Творчого колективу, заборони цензури та втручання у творчу діяльність Телерадіокомпанії, про призначення службового розслідування щодо таких порушень та звільнення цих осіб відповідно до закону в разі підтвердження наявності зазначених порушень.

2.5.6. Участь у розробці тематичного плану згідно з державним замовленням.

2.6. Редакційна рада проводить чергові Збори не рідше одного разу на рік.

За ініціативою не менше половини від загальної кількості членів Редакційної ради проводяться позачергові Збори.

2.7. Про проведення зборів Редакційної ради члени Редакційної ради повідомляються письмово (рекомендованим листом поштою або кур’єром чи листом за допомогою факсу/електронної пошти) із зазначенням часу та місця проведення зборів Редакційної ради та порядку денного. Повідомлення повинно бути надіслане не пізніше як за 14 днів до дня проведення зборів Редакційної ради.

Кожен член Редакційної ради має право вимагати розгляду питання на зборах Редакційної ради за умови, що воно було ним доведено до відома інших членів Ради не пізніш як за 3 дні до дня проведення зборів.

З питань не включених до порядку денного рішення можуть прийматися тільки за згодою вcix Учасників, присутніх на зборах Редакційної ради.

2.8. Збори редакційної ради є правомочними, якщо на них присутня більшість від загальної кількості членів Редакційної ради.

2.9. На час проведення Зборів зі складу присутніх представників Держкомтелерадіо обирається Голова, який веде Збори, та зі складу присутніх представників Телерадіокомпанії - секретар, який оформляє протокол Зборів. Протокол оформляється в письмовій формі та підписується Головою та секретарем Зборів.

2.10. Редакційна рада приймає рішення шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на Зборах членів Редакційної ради. У випадку рівного розподілу голосів, голос Голови Зборів є вирішальним.

2.11. Рішення Редакційної ради доводяться до відома Творчого колективу та є обов’язковими до виконання.

 

3. Склад, компетенція та відповідальність Творчого колективу

 

3.1. Творчий колектив Телерадіокомпанії складається з телерадіожурналістів, які виконують свої обов’язки в штаті або на позаштатних засадах.

3.2. Творчий колектив має право:

-   проводити Збори Творчого колективу;

- обирати зі свого складу осіб, які представлятимуть інтереси Телерадіокомпанії з питань, що входять до компетенції Творчого колективу перед третіми особами;

-  використовувати в своїй діяльності об’єкти інтелектуальної власності відповідно до норм чинного законодавства України;

- отримувати інформацію, необхідну для здійснення своєї діяльності, в тому числі від державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності,;

- відстоювати інтереси телерадіожурналістів та здійснювати контроль за дотриманням їхніх прав, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність телерадіоорганізації;

- через своїх представників – Членів Ради - вносити на розгляд Зборів Редакційної ради питання та вимагати їх розгляду.

3.3. Телерадіожурналіст має право:

1)  брати участь у зборах творчого колективу телерадіокомпанії, вносити пропозиції щодо розгляду ними питань;

2)пропонувати кандидатури до складу редакційної ради телерадіокомпанії, бути обраним до її складу;

3) у разі висунення його кандидатом на виборні посади використовувати телебачення і радіомовлення нарівні з іншими кандидатами;

4) звертатися до Редакційної ради телерадіокомпанії щодо порушень прав телерадіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність телерадіокомпанії, порушень редакційного статуту телерадіокомпанії.

3.4. Творчий колектив зобов’язаний:

1) дотримуватися норм чинного законодавства України, положень Статуту Телерадіокомпанії, цього Редакційного статуту, локальних актів Телерадіокомпанії та стандартів професійної етики, а також  вимог держзамовлення і тематичного плану;

2) сприяти Телерадіокомпанії в здійсненні нею своєї діяльності;

3) використовувати інформацію, що є комерційною таємницею/конфіденційною інформацією Телерадіокомпанії, відповідно до локальних актів Телерадіокомпанії;

4) Не допускати:

- поширення відомостей, що становлять державну таємницю, або іншої інформації, яка охороняється законом;

- закликів до насильницької зміни конституційного ладу України;

- закликів до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди, необґрунтованого показу насильства;

- пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження;

- трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків;

- розповсюдження в ефірі і рекламі порнографічних матеріалів;

- пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;

- поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає або принижує честь і гідність особи;

- зловживання редакційною незалежністю з метою отримання додаткових доходів, не передбачених угодами з Телерадіокомпанією;

- втручання у діяльність Творчих колективів інших телерадіоорганізацій;

- використання неперевіреної на достовірність інформації, інформації розповсюдження якої заборонено чи обмежено законодавством та/або локальними актами Телерадіокомпанії;

-  використання ефірного часу для заяв особистих інтересів;

- здійснення інших вчинків, за якими наступає відповідальність згідно чинного законодавства.

5) виконувати інші вимоги, які випливають із  Закону України «Про телебачення і радіомовлення»,  статуту Телерадіокомпанії.

3.5. Телерадіожурналіст зобов’язаний:

1) у разі конфлікту інтересів при підготовці інформації для розповсюдження, негайно повідомити про це Генерального директора Телерадіокомпанії або уповноважену ним особу з числа штатних працівників Телерадіокомпанії;

2) не допускати використання свого службового становища в інтересах кандидата на виборні посади, довіреною особою якого він є.

3.6. З метою представництва інтересів Творчого колективу до Редакційної ради призначаються представники Творчого колективу – члени Редакційної ради. Такі представники призначаються Зборами Творчого колективу та діють в інтересах та від імені Творчого колективу.

3.7. Творчий колектив має право проводити Збори.

Збори Творчого колективу проводяться в обов’язковому порядку, у наступних випадках:

- у разі необхідності обрати представників Творчого колективу до Редакційної ради;

- за ініціативою не менше 1/3 складу Творчого колективу з питань, що стосуються його діяльності.

3.8. Про проведення зборів Творчого колективу члени Творчого колективу повідомляються письмово (рекомендованим листом поштою або кур’єром чи листом за допомогою електронної пошти) із зазначенням часу та місця проведення зборів Творчого колективу та порядку денного. Повідомлення повинно бути надіслане не пізніше як за 14 днів до дня скликання зборів Творчого колективу.

Будь-хто з членів Творчого колективу має право вимагати розгляду питання на зборах Творчого колективу за умови, що воно було ним доведено до відома інших членів не пізніше як за 3 дні до проведення зборів. З питань не включених до порядку денного рішення можуть прийматися тільки за згодою вcix Учасників, присутніх на зборах Творчого колективу.

3.9. Збори Творчого колективу є легітимними, якщо на них присутні не менше ? ( половини ) складу Творчого колективу.

3.10. На час проведення Зборів Творчого колективу з їх складу обирається Голова, який веде Збори та секретар, який оформляє протокол Зборів. Протокол оформляється в письмовій формі, підписується Головою й секретарем Зборів та складається у двох примірниках, один з яких надається Редакційній раді.

3.11. Рішення приймається шляхом відкритого голосування та вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх на Зборах. У випадку рівного розподілу голосів, голос Голови Зборів є вирішальним.

 

4. Особливості взаємовідносин Держкомтелерадіо,  Телерадіоорганізації та Творчого колективу щодо розподілу виробничих відносин та гарантій незалежності редакційної політики

 

4.1. Згідно із законами України Держкомтелерадіо делегує Телерадіокомпанії повноваження щодо виконання статутних вимог, державного замовлення, договору-доручення, тематичного плану і підтверджує, що Телерадіокомпанія має на меті відігравати роль професійного журналістського еталону в інформаційному просторі Рівненської області, позиціонує себе якісним засобом масової інформації, вкладаючи в це поняття: широкий тематичний діапазон, відповідність обраної тематики потребам суспільства, дотриманням високих журналістських стандартів та етики, утримання від гонитви за сенсаційністю на користь виваженому та ґрунтовному вивченню суспільних подій та явищ.

4.2. Відповідно до своїх прав, Держкомтелерадіо встановлює „Засади редакційної політики”, які є складовою цього Редакційного статуту та визначають направленість редакційної політики й виробничі стосунки під час збору, обробки та розповсюдження інформації, підготовленої Телерадіокомпанією.

4.3. Держкомтелерадіо довіряє журналістам у їхніх професійних якостях і зобов’язується не впливати на зміст редакційної політики та виробничий процес Телерадіокомпанії інакше, ніж через внесення змін/доповнень до цього Редакційного статуту.

4.4. Керівництво Телерадіокомпанії працює з творчим колективом на підставі статуту Телерадіокомпанії, колективної угоди, Редакційного статуту, державного замовлення, договору – доручення і тематичного плану.

4.5. Телерадіокомпанія формує тематичний план за участю Редакційної ради згідно з державним замовленням.

4.6. Генеральний директор Телерадіокомпанії керує Телерадіокомпанією і відповідає перед Держкомтелерадіо за дотримання Редакційного статуту, виконання, відповідність інформаційних і тематичних програм стандартам журналістики, якість підготовки і видачі передач в ефір. Генеральний директор має бути вільним від будь-яких зобов’язань перед третіми особами, що можуть поставити під сумнів дотримання ним цього Редакційного статуту.

4.8. Генеральний директор Телерадіокомпанії має всіма доступними засобами захищати від третіх осіб редакційну незалежність, визначену цим Редакційним статутом.

4.9. У разі незгоди з цим Редакційним статутом або зміною власних поглядів, Генеральний директор Телерадіокомпанії має повідомити про це Держкомтелерадіо негайно.

4.10. Керівники всіх рівнів Телерадіокомпанії, які мають безпосереднє відношення до збирання, підготовки і видачі в ефір інформації, не мають права втручатися в професійну діяльність журналіста і контролювати зміст інформації, але зобов’язані:

- давати і вимагати виконання завдань з висвітлення подій;

- здійснювати літературне редагування;

- визначати спільно з журналістом, який висвітлює подію, жанр майбутнього матеріалу;

- у разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, фактів, висловлювань,  журналіст зобов’язаний надати керівникам на їх вимогу першоджерело інформації;

- вносити на розгляд програмної ради пропозиції стосовно журналістів, які готують і видають в ефір неякісні матеріали за мовностилістичними, художніми, інформаційно-ненасиченими ознаками та ознаками необ’єктивності, незбалансованості, упередженості.

4.11. У разі виникнення конфлікту інтересів учасники взаємовідносин зобов’язуються вирішувати їх виключно шляхом переговорів. У такому разі працівники творчо-виробничого об’єднання (відділу), або  діючі в Телерадіокомпанії профспілкова і журналістська організації повинні сформувати відповідні представництва для ведення переговорів;

У разі неможливості вирішення конфлікту в межах існуючих „Засад редакційної політики Телерадіокомпанії”, Держкомтелерадіо вносить зміни до „Засад редакційної політики Телерадіокомпанії” у відповідності до вимог цього Редакційного статуту.

 

 

 

 

5. Взаємовідносини між владою та Телерадіокомпанією, а також  керівництва  Телерадіокомпанії з іншими телерадіоорганізаціями і ліцензіарами аудіовізуальної продукції.

 

5.1.Телерадіокомпанія в інформаційних та тематичних програмах висвітлює діяльність виконавчої і представницької влади з вирішення політичних, соціальних, економічних культурних і інших проблем регіону, готуючи матеріали об’єктивно, точно, збалансовано і неупереджено. В практичних діях Телерадіокомпанія керується Законами України “Про висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоуправління в Україні засобами масової інформації”, “Про інформацію” та “Про телебачення і радіомовлення” тощо.

Невмотивоване законодавством України втручання органів державної влади чи органів місцевого самоуправління, громадських чи релігійних організацій, їх посадових осіб чи працівників у сферу професійної діяльності телерадіокомпанії не допускається.

5.2.При взаємовідносинах з іншими телерадіоорганізаціями і продакшн–студіями керівництво Телерадіокомпанії:

- віддає пріоритет програмам тематичного плану, комерційним програмам і показує їх в час прайм-тайму;

- закупівлю програм проводить на тендерній основі;

- дбає, щоб формат закуплених авторських програм не збігався з форматом власного телепродукту, суттєво відрізнявся від нього, доповнюючи тематичний план.

 

6. Засади редакційної політики Телерадіокомпанії

 

6.1. Засади редакційної політики Телерадіокомпанії визначають порядок створення, використання та поширення/розповсюдження інформації Телерадіокомпанією.

6.2. Всі члени Творчого колективу в процесі здійснення своєї діяльності, в тому числі під час підготовки повідомлень, репортажів, передач та їх сповіщення, зобов’язуються дотримуватися вимог передбачених даним Редакційним статутом, локальними актами Телерадіокомпанії, Рішеннями Редакційної ради та нормами чинного законодавства України.

6.3. Інформація, що використовується під час діяльності Творчого колективу та Телерадіокомпанії повинна бути достовірною, точною, оперативною, об’єктивною, неупередженою, збалансованою.

6.3.1. Прагнення до оперативної подачі новини не повинно призводити до порушення будь-якого іншого Із стандартів Телерадіокомпанії. Особливо це стосується точності і достовірності.

6.3.2. Точна інформація – це така інформація, що подається без змін та будь-яких перекручень відносно першоджерела. За точність інформації, яку подає Телерадіокомпанія відповідає насамперед журналіст.

6.3.2.1.Вимоги до телерадіожурналістів щодо точності:

1) інформація повинна бути гарантовано точною (її збирання, обробка та подача має бути серйозною та прискіпливою);

2) категорична відмова від будь-яких форм плагіату

3) висловлювання повинні цитуватися або переказуватися без спотворення первинного змісту;

4)  поєднання відео та аудіо ряду не повинно спотворювати реальність і не може бути предметом маніпуляцій;

5) при пошуку інформації телерадіожурналісти повинні докладати всіх можливих зусиль для того, щоб отримати її самостійно від першоджерела. Лише, якщо це неможливо, отримувати її від тих, хто в свою чергу отримав її від першоджерела;

6) повідомляти про подію, яку не бачили на власні очі, або ж про факти, відомі лише зі слів сторонньої особи, слід лише перевіривши їх щонайменше ще у двох джерелах інформації. Якщо йдеться лише про попередні дані і ця інформація є надзвичайно суспільно значимою, слід обов’язково загострювати увагу глядача на цій обставині. Таку інформацію можна давати лише у надзвичайних випадках;

7) при використанні аудіо- та відеоархівних матеріалів слід недвозначно повідомляти слухачеві чи глядачеві, що цей матеріал є архівним;

6.3.2.2. Особливо ретельно слід перевіряти такі аспекти інформації:

-   повідомлення про лихо з людськими жертвами, кількість жертв, постраждалими і зниклими без вісти у частині їхньої кількості;

-   повідомлення про смерть конкретної людини, про списки загиблих чи зниклих безвісти;

-   імена, прізвища і власні назви;

-   цифри, особливо, коли вони є принциповою частиною навини;

-   виключні поняття, тобто усе, що починається зі слів “уперше”, “востаннє”, “безпрецедентно”, “найбільший”, “найменший” тощо.

6.3.2.3. Порядок спростування помилок:

- у разі, якщо, попри всі належні перевірки, нова інформація свідчить про те, що попередній варіант інформації містив помилку, на виправленні її Телерадіокомпанія має недвозначно наголосити у найближчому випуску новин;

- якщо помилка є серйозною, крім найближчого інформаційного випуску, програми, слід повідомити про спростування також і у тому випуску, який виходить в ефір наступного дня у той же час, у який помилка вперше була оприлюднена в ефірі.

6.3.3. Достовірною є інформація, що повна та така, що відповідає дійсності.

Інформація, яку подає своїм користувачам Телерадіокомпанія, повинна завжди мати авторитетне джерело походження (у тому числі – авторитетне саме для конкретної новини). Крім того, на джерела інформації служби Телерадіокомпанії мають посилатися чітко і недвозначно.

6.3.3.1. Журналіст і Телерадіокомпанія мають право не розкривати своїх джерел інформації.

Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна давати, коли збігаються такі обставини: інформація є суспільно значимою, джерело є безумовно компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене.

До анонімних джерел слід також віднести випадки, коли людина погоджується на інтерв’ю, якщо її обличчя або фігура або голос не можуть бути впізнані. В разі, якщо інформація є суспільно значимою, таке інтерв’ю може бути розміщено в ефірі.

Посилаючись на анонімне джерело, автор або група авторів беруть на себе повну відповідальність за достовірність і точність інформації.

Посилатися на анонімні джерела можна лише тоді, коли повідомляється про факти чи події, але НЕ МОЖНА цього робити, повідомляючи про коментарі чи думки.

6.3.3.2. Інформація, отримана від співробітників прес-служб, прес-секретарів, речників, прес-аташе, які уповноважені робити заяви від органів влади, установ, організацій, партій, рухів, парламентських фракцій і груп, окремих народних депутатів чи політиків, розцінюється Телерадіокомпанією як офіційна позиція останніх. Ця інформація оприлюднюється із обов’язковим зазначенням джерела, яке несе відповідальність за її точність.  

Рішення про допустимість посилання на авторитетне анонімне джерело ухвалює головний редактор. Журналіст повинен поінформувати головного редактора щодо цього джерела.

У інформаційних випусках заборонено використовувати посилання «джерела повідомляють» (без зазначення характеру джерел), «як стало відомо», «кажуть» і подібні. Неприпустимими є також посилання «експерти вважають», «спостерігачі зазначають». У цих випадках слід чітко ідентифікувати експертів та спостерігачів.

6.3.3.3. Журналісти Телерадіокомпанії використовують соціологічні дані, виходячи з рівня авторитетності соціологічної служби, яка проводила дослідження. Для цього потрібно власноруч дослідити, принаймні, такі ключові моменти:

- хто є власником цієї соціологічної служби;

- чи є служба членом професійних асоціацій соціологів;

- чи дотримується вона у своїй роботі наукових методик;

- чи проводить служба бізнесові дослідження, чи лише електоральні;

- чи не була служба у минулому причетною до маніпуляцій та фальсифікацій даних.

Якщо це важливо для адекватного сприйняття соціологічних даних, телерадіожурналіст озвучує наступні позиції:

- точну назву соціологічної служби, яка проводила дослідження;

- замовника дослідження (якщо такий є);

- термін, "географію" і спосіб проведення дослідження;

- кількість опитаних і вказівки на репрезентативність (кого ці опитані представляють);

- точне формулювання запитання, на яке давали відповідь респонденти,

- усі вагомі позиції відповідей;

- розмір статистичної похибки;

- більш широкий контекст, який міг мати вплив на думку громади чи окремих її груп.

6.3.3.4. Інтернет-видання не можуть вважатися достовірним джерелом інформації. Це пояснюється тим, що контроль за дотриманням вимог чинного законодавства низький і невідомий рівень внутрішніх вимог до перевірки інформації в самій редакції інтернет-видання. Тому є неприпустимим для оперативності подавати в ефір або викладати в Інтернеті неперевірену належним чином інформацію.

6.3.3.5. Інсценування (застосування поставлених сцен і монтажу) не повинне перекручувати чи спотворювати події або подавати їх у хибному світлі. Телерадіокомпанія та Творчий колектив дбають про наступне:

- епізод, що має значення для розуміння розвитку подій, не повинен бути поставленим або інсценованим, у протилежному випадку належить чітко попередити про це аудиторію;

- постачальників інформації не просять відтворювати перед камерою важливі події, якщо не збираються сказати про це у програмі;

- глядачів слід спеціально повідомити, якщо інсценовані перед камерою події взагалі б не могли відбутися без вашого втручання;

- не можна робити паралельний монтаж кадрів і сцен, аби склалося враження, що вони відбувалися водночас, якщо наслідком цього стане перекручене або хибне уявлення про дійсні події.

6.3.3.6. Реконструкція - це подія, явно відтворена перед камерою або мікрофоном. Реконструкції повинні бути чітко позначені як такі, аби нікого не ввести в оману. Коли програма створює реалістичну сцену на підставі реальних фактів, яка проте не є реконструкцією жодного з них, про це має бути чітко сказано.

Випуски новин, як правило, не повинні містити реконструкцій фактичних подій з огляду на надто великий ризик введення глядача в оману. Проте до випусків новин можна включати реконструкції, зроблені кимось іншим (наприклад, міліцією при розслідуванні злочину).

6.3.4. Оперативна інформація – доводиться до відома в найкоротші строки після її отримання.

6.3.5. Об’єктивна та неупереджена – інформація подана без особистих оцінок, суджень, висновків, припущень журналістів.

6.3.5.1. Для журналістів  Телерадіокомпанії немає табуйованих осіб, згадки про яких вони уникають в новинах або не запрошують до студії. Усі політики  та громадські діячі для журналістів Телерадіокомпанії є рівними у своїх можливостях. Передусім журналісти Телерадіокомпанії цінують  людину, її інтелектуальний потенціал. Запитання  від  журналістів  Телерадіокомпанії під час теле-, радіо ефіру повинні бути гострими для будь-кого: як для представників влади, так і для представників опозиції. Перед розмовою у прямому ефірі чи записом інтерв’ю журналіст Телерадіокомпанії повинен попередити співрозмовника про свій політичний нейтралітет та неупереджене ставлення. Журналіст Телерадіокомпанії не повинен обіцяти   ставити зручні запитання.

6.3.5.2. Учасники програм мають право знати:

- про що саме йдеться в програмі;

- характер їхньої участі , скажімо,  інтерв’ю або дискусія;

- якщо вони беруть участь  у дебатах або в дискусії - весь спектр думок, поглядів, які можуть бути на ній;

- прізвища решти учасників розмови;

- якщо в них беруть інтерв’ю – яких саме питань воно стосуватиметься;

- чи виступатимуть вони в прямому ефірі чи у запису, і чи плівка монтуватиметься.

Автори програми не повинні розкривати учасникові справжню мету програми лише у випадках якщо:

- цього недвозначно вимагають суспільні або державні інтереси;

- автори програми мають справу із серйозною протизаконною чи антигромадською діяльністю.

Журналістські  “хитрощі” щодо приховування  інформації від учасників програми повинні обмежуватись тим необхідним мінімумом, якого вимагає предмет, і вдаватися до них можна лише з дозволу керівника редакції Телерадіокомпанії.

6.3.5.3. Під час бесіди (інтерв’ю) журналісти Телерадіокомпанії:

1) зобов’язані:

- бути ввічливими та дотримуватись етичних манер;

- надавати можливість особам, які дають інтерв’ю, повністю відповісти на поставлені запитання;

2) мають право бути прискіпливими, гострими, скептичними;

3) не повинні бути упередженими чи емоційно  прихильними до однієї зі сторін.

Процес монтажу інтерв’ю має відбуватись неупереджено, аби збереглися всі важливі висловлювання і думки особи, яка давала інтерв’ю.

6.3.6. Збалансована інформація – містить різні точки зору фахівців, учасників подій, подається із збереженням хронології подій, із використанням максимальної кількості джерел.

6.3.6.1. Телерадіожурналісти (редакції) Телерадіокомпанії повинні дотримуватись таких вимог щодо збалансованої подачі інформації:

1) Теле-, радіопрограми обов’язково представляють позиції усіх сторін конфлікту або неоднозначного, спірного питання.

У разі, якщо оперативно неможливо взяти коментар однієї із сторін, щоб представити її точку зору в межах одного сюжету чи випуску, редакція Телерадіокомпанії має докласти зусиль до того, щоб викласти цю точку зору, принаймні, в наступному випуску чи наступного дня. У цьому випадку обов'язково слід загострити увагу телеглядачів ( радіослухачів) на тому, що на проблему є різні точки зору, а також висвітлити причину, з якої поки що не вдалося взяти коментар певної сторони і повідомити, коли цей коментар може бути оприлюднений.

2) У будь-якій ситуації шукати якомога ширший спектр думок і ретельно подавати його у своїх матеріалах.

При висвітленні конфліктів чи спірних питань журналісти і редакції мають докласти також зусиль до того, щоб знайти нейтрального експерта, “третейського суддю”. При цьому слід чітко дати зрозуміти телеглядачам (радіослухачам), чому саме ця людина коментує ту чи іншу подію, чи має цей коментатор достатній експертний рівень і наскільки ця людина є незацікавленою в конфлікті стороною.

Потрібно розрізняти експертів нових знань чи складних для розуміння явищ чи подій та незалежних експертів, які коментують соціальні та політичні події. Експерти, що коментують нові знання та складні для розуміння явища та події повинні бути знавцями, якість яких підтверджена їх колегами в цій же сфері знань (науковий чи професійний статус).

Щодо соціальних та політичних подій експерти мають бути ще й незалежними. Необхідно утримуватися від залучення в якості експертів політиків. Експерти, що коментують соціальні та політичні події, повинні бути незалежними, що означає:

- вони водночас не є політиками або утримуються від коментування на користь  тієї чи іншої політичної сили (про них, наприклад, відомо, що вони не працюють на якусь політичну силу),

- вони не є активними учасникам політичних подій, які самі коментують, або спроможні відсторонено їх оцінювати,

- вони є змінюваними так, що один і той же експерт не може коментувати один і той же тип подій протягом тривалого часу.

Таким чином,  ротація експертів в інформаційних програмах та постійне оновлення експертної бази даних є вимогою щодо експертної якості коментарів та оцінки інформації. Експерт подає свою оцінку та аргументи, а завдання редактора — забезпечити подачу повного спектру експертних оцінок за рахунок інших експертів.

3) Відмова сторони від коментаря – також є коментарем. Редакція обов'язково повідомляє про таку відмову, про її причини, але завжди залишає за цією стороною-"відмовником" право прокоментувати ситуацію у наступних випусках програм. Водночас, редакція повинна докласти всіх можливих зусиль до того, щоб переконати сторону, яка відмовилася, прокоментувати чи спростувати звинувачення, викласти свою позицію.

4) Позиції різних сторін конфлікту мають подаватися у однаковому форматі, без будь-яких переваг (хронометражних, емоційних тощо) будь-якій із сторін.

При запрошенні сторін до студії ведучі не повинні віддавати переваги жодній із сторін ні за змістом чи гостротою питань, ні за інтонацією, ні за часом на відповіді.

Редакції повинні докладати планомірних і постійних зусиль до розширення кола коментаторів з боку кожної політичної чи іншої сили, інституції, а також до розширення кола експертів з різної тематики.

Подаючи інформацію, надану редакції зацікавленою стороною, слід зазначати цю зацікавленість для глядача, слухача в разі, якщо ця зацікавленість є підтвердженою фактами або висловлюваннями самої зацікавленої сторони.

5) Тележурналісти повинні уникати переказу позиції однієї зі сторін конфлікту у стенд-апі, оскільки саме такий спосіб викладу може надавати цій стороні певну емоційну перевагу, а глядач може сприйняти журналіста або ж Телерадіокомпанію прихильником цієї сторони.

6) При висвітленні будь-яких акцій протесту (пікети, мітинги тощо) слід подавати дані про кількість учасників з двох джерел - від організаторів акції і від правоохоронців. Цього можна не робити лише в тому випадку, коли кількість людей є незначною і кореспондент може цілком точно підрахувати, скільки їх.

При висвітленні акцій протесту теленовинами жодним чином - за рахунок зйомки та монтажу - не повинна порушуватися правдива картинка. Всі сили, присутні на акції, повинні бути показані однаковою кількістю загальних планів, щоб глядач міг правильно оцінити масштабність акції і кількість прихильників кожної зі сторін. Категорично забороняється спеціально добирати на середніх та широких планах лише певний типаж учасників акції.

Телевізійникам також слід бути уважними до гасел та транспарантів, які потрапляють до кадру, оскільки на них можуть бути зображені або написані шокуючі речі або речі, які ображають честь та гідність окремих осіб чи організацій.

7) Використання “бліц-опитувань” є доцільним лише для демонстрації спектру думок, але не кількісного співвідношення їх прихильників, і є можливим лише за дотримання таких правил:

- з будь-якого конфліктного, спірного чи навіть просто непевного питання – слід представити бліцами весь спектр думок без жодної переваги (хронометражної, емоційної тощо) будь-якій одній з них;

- неприпустимим є використання бліц-опитувань на підтвердження лише однієї позиції чи точки зору на проблему;

- опитані мають давати відповідь на чітке й однакове для всіх запитання,

- слід намагатися при цьому представляти різні статі, вікові групи, якщо нема контекстуальних обмежень (наприклад, потрібна чітка референтна група).

8) Подаючи інформацію журналісти повинні, насамперед, дати користувачу відповідь на п'ять основних запитань: що сталося/що сказано, хто скоїв/хто сказав, де сталося/де сказано, коли сталося/коли сказано, як сталося/за яких обставин було сказано. Більшої повноти можна досягти, додатково відповідаючи на інші запитання («чому?» або «чому було сказано?», «що це означає?» (встановлення причинно-наслідкових зв’язків, тощо). Телерадіокомпанія має подавати кожну новину настільки повно, наскільки це є можливим у  даний момент.

9) Мовлення здійснюється нормативною мовою, простими висловлюваннями, відповідно до правил українського правопису. Будь-яке повідомлення складається переважно з простих речень, усім відомих понять. Журналісти прагнуть уникати слів іншомовного походження (якщо є адекватний український замінник), термінології, професійного та іншого жаргону (якщо їх вжиток не є принциповим щодо новини), штампів та слів-паразитів .

Журналісти, особливо, працівники дирекції новин, мають уникати двозначності своїх текстів. Відтак,  обережно ставляться до фразеологізмів, ідіом та образності (допустимі лише тоді, коли вже розставлено всі крапки над «і»), діалектизмів та рафінованої мови (якщо вони є необхідними за змістом, то слід їх добре пояснити), омонімів.

Абревіатури (крім гарантовано загальновживаних)  слід розшифровувати. Ті, що вживаються  потрібно пояснювати, щонайменше, при першій згадці.

Будь-яке відео, графічне зображення чи фото, подане Телерадіокомпанією не повинне викликати у глядача подиву і запитання «що це таке?».

Цифри належить давати в зрозумілому порівнянні, посади та титули - спрощувати, наскільки це можливо. При підготовці радіо матеріалів варто уникати надуживання цифр, замінюючи їх, де це можливо, порівняльними величинами. У телевізійних матеріалах слід, якщо це можливо, дублювати цифри і в журналістському тексті, і у графічній формі на екрані.

Журналісти намагаються подавати будь-які цифри у такому поясненні чи порівнянні, щоб будь-який глядач/слухач міг співвідносити їх зі своїм життям.

10) Співробітники Телерадіокомпанії у своїй роботі не використовують незаконних методів збирання та поширення інформації. Зокрема, до таких методів відноситься несанкціоноване прослуховування або стеження за людиною. Оприлюднювати результати санкціонованих законом прослуховування чи стеження, які було здійснено уповноваженими на це службами Телерадіокомпанія може лише у випадках, коли при цьому дотримано всіх формальних процедур, передбачених чинним законодавством.

Те ж стосується інших незаконних способів здобуття інформації (зйомки прихованою камерою, аудіо запис без попередження тощо). Винятком можуть бути лише гострі конфліктні ситуації, які виникають під час зйомки чи запису інтерв'ю.

11) Співробітники дотримуються ембарго, накладеного на інформацію. Структура чи людина, яка надає інформацію, але просить при цьому зберегти певне ембарго, покладається на порядність Телерадіокомпанії чи її окремого співробітника. Інформація, отримана з умовою «не для оприлюднення» («оф рекордз») може бути оприлюднена лише за надзвичайних обставин (коли йдеться про попередження кримінального злочину, або про інформацію, оприлюднення якої може запобігти значним негативним наслідкам для суспільства або окремих людей). Рішення про оприлюднення такої інформації узгоджується з керівництвом Телерадіокомпанії.

6.3.7. Інформація, що відповідно до чинного законодавства є конфіденційною, з обмеженим доступом, використовується/роз-повсюджується Телерадіокомпанією в порядку, передбаченому чинним законодавством України та/або локальними актами власників такої інформації.

6.3.7.1. Конфіденційна інформація про фізичну особу – це інформація про приватне життя особи.

До конфіденційної інформації, зокрема, належать такі персональні дані фізичної особи:

національність,

освіта,

сімейний стан,

обставини особистого життя,

релігійність,

гідність та честь,

стан здоров’я,

адреса,

дата і місце народження,

майновий стан,

інша будь-яка інформація, яку ця особа вважатиме такою, за винятком випадків, коли така інформація вже була оприлюднена.

Конфіденційна інформація про фізичну особу поширюється за бажанням фізичної особи та відповідно до визначених нею умов.

Виключні випадки щодо використання/розповсюдження конфіденційної інформації про фізичну особу визначені законодавством України, а саме:

- інформація з обмеженим доступом, може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості на ознайомлення з цією інформацією переважає право її власника на її захист (ч. 9 ст. 30 Закону України “Про інформацію”);

- збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.(ст.302 Цивільного кодексу України);

- Ім'я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою. (ч.6 ст.296 Цивільного кодексу України);

- обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою( ч.4 ст.301 Цивільного кодексу України);

- використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що грунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди. (ч.3 ст.296 Цивільного кодексу України);

- фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 Цивільного кодексу України (ч.1 ст.308 Цивільного кодексу України);.

- фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб (ч.3 ст.308 Цивільного кодексу України);

- використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права. (ч.7 ст.296 Цивільного кодексу України).

6.3.7.2. Конфіденційна інформація, яка належить юридичній особі -це відомості професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, які перебувають у володінні, користуванні або розпорядженні юридичної особи і поширюються за її бажанням відповідно до визначених нею умов. Інформація визнається конфіденційною на підставі розпорядження керівника юридичної особи.

Винятки щодо використання/розповсюдження конфіденційної інформації юридичної особи:

1) Підприємства, установи та організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров’я людей, зобов’язані забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища (ст. 25-1 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).

2) Якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадянського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист (ч. 9 ст. 30 Закону України  “Про інформацію”).

Також до конфіденційної інформації належать відомості про комерційну таємницю підприємства, державну таємницю та конфіденційна інформація, що є власністю держави.

6.4. Інформація про насилля, злочини, різні групи населення (національні та сексуальні меншини, релігійні групи та інвалідів), що може мати негативний вплив на дітей, про політичні партії та політиків під час виборчого процесу та поза його межами розповсюджується Телерадіокомпанією відповідно до вимог чинного законодавства України.

6.4.1. Терерадіожурналісти, редакції Телерадіокомпанії зобов’язані дотримуватись наступних вимог щодо розповсюдження інформації про насильство:

1) не допускати в інформаційних та інших телерадіопередачах:

- систематичне, цілеспрямоване, безпідставне загострення уваги щодо інформації про насилля, війну, жорстокість, розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі, позитивне їх подання;

- шокуючі чи шкідливі для суспільної моралі матеріали, відверті сцени насилля, порнографії і сексу, брутальну лайку;

- сцени реального страждання, реальні тортури і страту, а також сцени знущання з тварин.

2) не здійснювати сповіщення дитячих телерадіопередач, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків;

3) при висвітленні надзвичайних подій  показувати трупи, рани, травми дуже обережно, уникаючи зайвого натуралізму та крупних планів;

4) не брати і тим більше не оприлюднювати інтерв’ю  з людьми, які перебувають у шоковому стані. Винятком з цього правила може бути лише пошук суто фактажної, надзвичайно суспільно-важливої інформації, яку в інший спосіб отримати неможливо;

5) не пропагувати, тобто не показувати і не доносити в телерадіоефірі у привабливому світлі, нездоровий спосіб життя (паління, пияцтво, наркоманія тощо) чи антисоціальну поведінку (це ж стосується і висвітлення кримінальної тематики);

6) дуже обережно висвітлювати небезпечні для суспільства варіанти наслідуваної поведінки, наприклад, суїцид.

При доборі матеріалу телерадіожурналісти мають враховувати час виходу конкретного матеріалу в ефір (денний чи нічний) саме з точки зору дотримання Телерадіокомпанією зобов’язань щодо розповсюдження інформації про насильство.

6.4.2. При висвітленні кримінальної та правоохоронної тематики (інформації про злочини) журналісти Телерадіокомпанії на всіх стадіях (злочин, порушення кримінальної справи, хід слідства, затримання і арешт підозрюваних, хід судового процесу) неупереджено ставляться до підозрюваних, обвинувачених, підсудних, оскільки лише вирок суду дає підставу назвати людину винною у скоєнні злочину. Журналісти Телерадіокомпанії мають докладати всіх можливих зусиль, щоб кожного разу озвучувати точку зору підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а в разі неможливості це зробити – принаймні, точку зору його родичів чи адвокатів.

6.4.2.1. Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

6.4.2.2. Ім'я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою.

5.4.2.3. Оприлюднення імен живих жертв злочину, особливо коли йдеться про злочини, пов’язані з насильством проти дітей чи з сексуальним насильством, може додати цим жертвам страждань. Тому Телерадіокомпанія оприлюднює ім’я жертви злочину лише у тих випадку, коли повнолітня жертва погодилася на розкриття свого імені, а громадський інтерес до справи є надзвичайно великим.

6.4.3. Забороняється використання Телерадіокомпанії для пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до певної національності, раси або меншини, фізичного або майнового стану, соціального походження.

6.4.4. З метою захисту дітей від негативного впливу інформації Телерадіокомпанії забороняється:

1) розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00. Такі програми повинні мати спеціальне попередження і відповідно позначатися в розкладі програм телерадіокомпанії та сповістити телеглядача та радіослухача безпосередньо перед трансляцією передачі;

2) розповсюджувати програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і передачі, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів. Текстовий супровід не може містити брутальних слів, висловів тощо.

3) у програмах та передачах телерадіокомпанії без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють, а також відповідних правоохоронних органів розголошувати будь-яку інформацію, яка може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника або стосується факту самогубства неповнолітнього.

6.4.4.1. При створенні, підготовці та розповсюдженні телерадіопрограм та передач телерадіокомпанія зобов'язана дотримуватися вимог законодавства України про захист суспільної моралі.

6.4.4.2. Редактори мають також при плануванні сюжетів і випусків стежити за тим, щоб у новинах дотримувався баланс негативної та позитивної інформації, щоб у глядачів, слухачів чи читачів не залишалося гнітючого відчуття щодо реальності. З цієї ж причини доцільно закінчувати випуски новин позитивною інформацією (нарис про цікаву людину чи місцевість, культурна тематика та інше).

6.5. Відносини, що виникають під час рекламної діяльності та спонсорства регулюються Законом України «Про рекламу», «Про благодійництво та благодійні організації» та іншими нормативно-правовими актами, що є обов’язковими до виконання Телерадіокомпанією.

6.5.1. Програми, які передбачають рекламні згадки і промоцію , чітко відділені від іншого продукту Телерадіокомпанії. Такі програми містять повідомлення про наявність рекламних або промоційних матеріалів. Будь-яка згадка в інформаційних програмах про товари й послуги, що надаються комерційною компанією, не повинна носити рекламного характеру.

6.5.2. Юридичні та фізичні особи, які не є телерадіоорганізаціями або телерадіовиробниками (спонсори), можуть брати участь у прямому чи опосередкованому фінансуванні виробництва телерадіопрограм та передач або їх змістовних частин.

Забороняється спонсорування новин, телерадіопрограм та передач, які висвітлюють політичні події чи проблеми.

Спонсорами не можуть виступати юридичні та фізичні особи, основою діяльності яких є виробництво чи реалізація товарів та послуг, реклама яких на телебаченні та/або радіомовленні заборонена відповідно до законодавства України.

Телерадіопрограми та передачі або їх складові частини, які фінансуються спонсором, не повинні вміщувати прямі чи приховані посилання на назву товарів або послуг.

Спонсори не мають права впливати на час і зміст телерадіопрограм та передач або їх частини, а також втручатися у професійну діяльність телерадіоорганізацій та їх працівників.

Спонсорство не звільняє телерадіокомпанію від відповідальності за зміст телерадіопрограм та передач або їх частин.

6.5.3. Відомості про спонсора (назва або ім'я, торгова чи фірмова марка, емблема) у телерадіопередачах, які фінансуються спонсором, мають бути чітко і точно означені титрами чи дикторським текстом на їх початку та наприкінці.

Реквізити спонсора (адреса, телефон, розрахунковий рахунок тощо), а також споживчі якості товару чи послуг не зазначаються.

Забороняється оприлюднювати інформацію про спонсорів під виглядом інформації чи в інший спосіб під час трансляції аудіовізуального твору.

6.6. Не допускається прихована реклама та одержання керівниками, творчими та технічними працівниками Телерадіокомпанії товарів та послуг безкоштовно або за пільговими цінами.

6.6.1. Прихована реклама в інформаційних випусках та тематичних програмах є забороненою. Співробітникам Телерадіокомпанії забороняється приймати матеріальні чи інші види винагороди від сторонніх осіб. Подарунки, послуги та пільги взамін за оприлюднення або навпаки приховування певної інформації є несумісним з етичними принципами працівників Телерадіокомпанії і журналістики в цілому.

6.7. При розповсюдженні інформації Телерадіокомпанія дотримується вимог законодавства щодо авторських та суміжних прав.

6.7.1. Творчі працівники та телерадіожурналісти можуть бути авторами телерадіопрограм, а також інших об’єктів авторського права згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про авторське право та суміжні права” та мати майнові та особисті немайнові права.

6.7.2. Якщо телерадіопрограми робляться за державним замовленням, то авторські і суміжні права на ці твори належать державі в особі Телерадіокомпанії.

6.7.3. Згідно з Законом України “Про авторське право та суміжні права Телерадіокомпанії забороняється:

- вчиняти дії, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав, та їх майнові права;

-  піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав,

-  плагіат;

- вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського і суміжних прав;

- підроблення, заміна, чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського або суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління.

6.7.4. Будь-які чужі думки подаються лише з належним посиланням на автора. Будь-які чужі ідеї реалізуються лише за згоди автора і з посиланням на автора ідеї. Ця ж норма стосується і внутрішніх робочих відносин співробітників.

6.7.5. Подаючи будь-яку інформацію, працівники дирекції новин чітко і повністю відокремлюють виклад фактів від коментарів і обов'язково при цьому позначають джерело суб'єктивної думки. Будь-яка інформація не може містити у собі також і редакційних чи журналістських оцінок. Такі коментарі чи оцінки є можливими лише з однієї тематики - безпосередньо проблем телерадіомовлення в країні, або якщо учасником події чи зовнішнього конфлікту є безпосередньо Телерадіокомпанія. У такому випадку коментар повинен бути чітко названий коментарем і його може викласти посадова особа  Рівненської ОДТРК з чітким зазначенням того, що це є суб'єктивна думка саме цієї особи.

Будь-які коментарі чи оцінки (суб'єктивна думка) подаються в новинах лише з чітким і недвозначним  посиланням на їхнє джерело, незалежно від того, чи подається вона прямою мовою (синхроном), цитатою чи журналістським переказом.

Співробітникам дирекції новин категорично заборонено коментувати факти, які вони подають у своєму матеріалі, або ж подавати чиюсь думку як свою. Також заборонено давати власні оцінки фактам, явищам, подіям та персонам. Журналіст - лише свідок, а не учасник подій. Глядач дивиться новини, щоб одержати інформацію про подію, а не оцінки журналіста чи редакції, а тим більше - їхнє ставлення до цієї події. Права на трансляцію власних емоцій у журналістів інформаційних служб немає.

У матеріалах інформаційних редакцій не повинно бути лексики, яка має оцінювальне значення. Оцінювати подію, персону, вчинок тощо має право користувач, якого Телерадіокомпанія повинна забезпечити усією необхідною для цього інформацією.

Мінімальна аналітика є прийнятною лише у пошуку відповіді на за питання: «що було причиною події?» і «якими можуть бути наслідки події?» Але і у цих випадках інформаційні служби мають покладатися насамперед на пошук широкого спектру думок, представляючи позиції різних сторін і висновки нейтральних експертів, а не висловлювати власні судження.

Журналістам новин слід пам’ятати, що висловити власні оцінки чи коментарі до фактів, подій чи висловлювань, вони мають змогу в тематичних програмах Телерадіокомпанії як автори, або ж як гості студії.

6.7.6. На відміну від новин, інформаційно-аналітичні та публіцистичні програми ТРО є авторським, відтак журналіст-автор має право коментувати факти з точки зору причин та наслідків. У межах журналістського розслідування автор-журналіст має право на озвучення власної версії (гіпотези) з наступним пошуком фактів, що підтвердили б її. Разом з тим, стандарт відокремлення фактів від коментарів є чинним і для авторських програм у тій частині, що свої висновки чи судження автор повинен чітко відділяти від суджень інших учасників програми і від викладу фактів, вживаючи  фрази «На мою думку...», «Вважаю...» тощо. Також, чинною є вимога до того, що ведучий не має права використовувати чужу думку, як власну. Необхідно чітко посилатися на автора цієї думки.

Крім того, у авторських програмах є обов'язковим дотримання автором таких стандартів, як точність, достовірність, збалансованість і повнота подачі інформації. Неприпустимим є ігнорування думок або фактів, які «не працюють» на підтвердження авторської версії або авторського висновку.

Авторські програми Телерадіокомпанії мають чітко ідентифікуватися саме як авторські для того, щоб глядач і слухач розумів, що висловлена автором думка є не фактом, не «істиною в останній інстанції», не позицією Телерадіокомпанії,  а лише суб'єктивним судженням конкретного журналіста. Глядач/слухач в даному випадку сам для себе обирає, наскільки він довіряє досвіду та аналітичним здібностям конкретного автора-журналіста.

 

7. Засади взаємовідносин у колективі

Відносини у всіх підрозділах Телерадіокомпанії будуються на довірі між членами колективу, виходячи з того, що тут працюють досвідчені професіонали, яким немає потреби пояснювати цінність ретельного і професійного ставлення до своєї роботи. Кожен співробітник усвідомлює принципи та стандарти роботи і ретельно та добросовісно виконує свої посадові обов'язки. Основним принципом взаємовідносин між співробітниками є взаємоповага, тому що кожний співробітник, незалежно від посади, є цінним як яскрава особистість, крім своїх службових обов'язків розуміє цінність своєї суспільної місії і є тим, хто вже сьогодні простягне руку допомоги будь-кому з колег. Для дотримання максимальної оперативності у роботі різні редакції постійно співпрацюють, водночас постійно конкуруючи у творчості.

Будь-які конфліктні ситуації між співробітниками мають розв'язуватися  насамперед завдяки добрій волі його учасників у прагненні цей конфлікт владнати. Будь-який конфлікт може бути владнано шляхом широкого обговорення з колегами або без такого обговорення, якщо воно не є необхідним. Обговорення конфліктів можливе на зборах творчого колективу, виробничих нарадах, засіданнях профспілкового комітету, зборах первинної журналістської організації, засіданнях комісії з журналістської етики при первинній організації НСЖУ.

 

 

 

 

8. Порядок внесення змін та доповнень до Редакційного статуту

 

8.1. Внесення змін та доповнень до цього Редакційного статуту здійснюються в письмовій формі та затверджується наказом Держкомтелерадіо. Зміни можуть вноситися шляхом складання Редакційного статуту в новій редакції або шляхом викладення змін в додатках.

8.2. Зміни набувають чинності з моменту затвердження їх  Держкомтелерадіо.

8.3. Цей Редакційний статут встановлює, що зміни редакційної політики в частині політичного або ідеологічного спрямування Телерадіокомпанії прирівнюються за своїми виробничими наслідками до зміни умов праці.

У разі зміни засновником Телерадіокомпанії її політичного або ідеологічного спрямування без згоди Трудового колективу або уповноваженого профспілкового органу, в тому числі через зміну власника Телерадіокомпанії, телерадіожурналісти отримують право на звільнення з формулюванням „зміна умов праці”. При цьому всім працівникам, які звільняються з зазначених підстав виплачується компенсація в порядку, визначеному колективним договором Телерадіокомпанії.

 

9. Прикінцеві положення

 

9.1. Даний Редакційний статут затверджується головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

9.2 Даний Редакційний статут набирає чинності з дня його затвердження.

9.3. Даний Редакційний статут підлягає оприлюдненню.

9.4. Копія Редакційного статуту протягом семи днів з часу його прийняття або внесення змін до нього надсилається Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення.

Відео програми


"Тема дня"

12.10.2018 09:45

"Тема дня"

12.10.2018 09:45

Всі програми